Skip to main content
ГоловнаБлогГлосарійМитна розрахункова вартість

Митна розрахункова вартість

17TRACK

Що таке митна розрахункова ціна?

Митна розрахункова ціна означає вартість, призначену імпортованим товарам як основу для розрахунку митного збору, коли цей збір стягується у відсотках від вартості. У цьому контексті її найкраще розуміти як посилання на митну вартість або вартість, що підлягає митному оподаткуванню, а не як окремий вид комерційної продажної ціни. Сума визначається відповідно до правил митної оцінки юрисдикції імпорту та може відрізнятися від ціни, зазначеної в рахунку-фактурі.

Митна розрахункова ціна

Цей вислів потребує певної обережності: митна розрахункова ціна не є термінологією, яка використовується для визначення основи оцінки в Угоді Світової організації торгівлі про митну оцінку. У цій угоді використовується термін митна вартість. Якщо цей вислів зустрічається у транспортному документі, перекладеній формі або програмному полі, його значення слід перевірити за відповідними митними інструкціями. Його не слід автоматично вважати окремим, міжнародно стандартизованим юридичним поняттям.

Роль у митному оформленні імпорту

Митна оцінка пов’язує комерційну операцію з визначенням імпортних мит. Замовлення фіксує те, що купує покупець; рахунок-фактура фіксує комерційні нарахування; транспортні документи описують переміщення товарів; а митна декларація надає інформацію, необхідну для оцінки імпорту. Митна вартість є грошовою основою для розрахунку митного збору, що залежить від вартості.

Для транскордонної електронної торгівлі ця відмінність має значення, оскільки сума, сплачена під час оформлення замовлення, не обов’язково дорівнює сумі, яка використовується для митної оцінки. Загальна сума замовлення може включати вартість товарів, витрати на доставку, податки та інші суми. Митні правила визначають, які складові входять до митної вартості, які можуть бути виключені та які підтверджувальні документи необхідні.

Митна вартість сама по собі не визначає весь розмір мита. Тарифна класифікація визначає відповідну тарифну позицію, тоді як походження товару та право на будь-який преференційний режим можуть впливати на ставку мита. Також можуть мати значення звільнення або положення про пільги. Ці питання пов’язані з оцінкою, але не є взаємозамінними з нею.

Як визначається митна вартість

Транзакційна вартість як основний метод

Відповідно до системи оцінки СОТ основою є транзакційна вартість: фактично сплачена або така, що підлягає сплаті, ціна товарів, проданих для експорту до країни імпорту, скоригована відповідно до вимог статті 8 угоди. Її використання залежить від дотримання умов щодо таких питань, як обмеження, умови, що впливають на продаж, надходження продавцю та відносини між покупцем і продавцем.

Отже, рахунок-фактура є важливим доказом, але зазначена в ньому загальна сума не автоматично є остаточною митною вартістю. Митним органам може знадобитися інформація про додаткові платежі, договірні домовленості або предмети, надані покупцем окремо. Водночас окремо зазначений платіж не обов’язково входить до митної вартості лише через те, що він вказаний у тому самому рахунку-фактурі.

Коригування транзакційної ціни

Стаття 8 визначає додавання, які можуть бути необхідними, якщо вони ще не включені до фактично сплаченої або такої, що підлягає сплаті, ціни. До них належать визначені комісійні та брокерські винагороди, за винятком комісійних покупця; певні витрати на контейнери та пакування; відповідні товари або послуги, надані покупцем для використання у виробництві імпортованих товарів; певні роялті та ліцензійні збори; а також доходи від подальшого перепродажу або використання, які надходять продавцю.

Кожна категорія має свої умови. Наприклад, роялті не додається лише через те, що підприємство сплачує роялті у своїй діяльності. Необхідно дослідити його зв’язок з імпортованими товарами та умови продажу. Коригування мають ґрунтуватися на об’єктивних і кількісно визначених даних, а не на довільній оцінці, призначеній для отримання зручної суми декларації.

Транспорт і страхування залежать від застосовних правил

Угода СОТ дозволяє кожному члену передбачати повне або часткове включення чи виключення визначених витрат на транспортування, завантаження, розвантаження, обробку та страхування, пов’язаних із доставкою товарів до місця імпорту. Отже, універсальна інструкція завжди включати фрахт або завжди виключати його була б неточною.

Комерційні умови доставки можуть допомогти визначити, яка сторона несе витрати та чи включені вони до ціни, зазначеної в рахунку-фактурі. Вони не замінюють законодавство про митну оцінку. Тому декларація, підготовлена на основі рахунку-фактури з ціною з доставкою, може потребувати іншого узгодження, ніж декларація, підготовлена на основі рахунку-фактури, що не включає міжнародне транспортування.

Коли транзакційну вартість не можна використовувати

Система СОТ передбачає альтернативні методи, коли митну вартість неможливо встановити на основі транзакційної вартості. Вони стосуються транзакційної вартості ідентичних товарів, транзакційної вартості подібних товарів, віднімальної вартості, обчисленої вартості та резервного методу. Угода встановлює їхню послідовність і містить положення, що дозволяє на вимогу імпортера змінити місцями віднімальний та обчислений методи.

Це не є вільно взаємозамінними варіантами для вибору найнижчої вартості. Кожен метод має власні вимоги. Резервний метод має використовувати розумні засоби, узгоджені з принципами та положеннями угоди; він не дозволяє встановлювати довільну або вигадану митну вартість.

Пов’язані терміни та важливі відмінності

ТермінЗначенняЗв’язок із митною оцінкою
Ціна в рахунку-фактуріЦіна, зазначена в комерційному рахунку-фактурі.Доказ для оцінки, але можуть знадобитися коригування або інший метод оцінки.
Транзакційна вартістьФактично сплачена або така, що підлягає сплаті, ціна за відповідний експортний продаж із необхідними коригуваннями.Основна база оцінки відповідно до системи СОТ, якщо виконуються її умови.
Митна вартістьВартість, встановлена відповідно до застосовних правил митної оцінки.Переважний термін для вартості, яка використовується для розрахунку адвалорного митного збору.
Ставка митаВідсоток або інша база нарахування, що застосовується до товарів.Окремий показник у розрахунку мита, а не грошова вартість товарів.
Митний збірІмпортний платіж, нарахований відповідно до застосовних тарифних правил.Для адвалорного мита розраховується шляхом застосування відповідного відсотка до митної вартості.
Повна собівартість імпортуРозрахунок підприємства, що поєднує витрати на придбання та витрати, пов’язані з імпортом.Ширше поняття, ніж митна вартість; його обсяг залежить від витрат, включених до розрахунку.

Вислів задекларована вартість також потребує контексту. Вартість, внесена до митної декларації, має інше призначення, ніж вартість, заявлена перевізнику для визначення відповідальності за перевезення або страхування. Не слід замінювати одне поняття іншим без перевірки відповідних правил і документів.

Приклад розрахунку мита

Для простого адвалорного мита базовий взаємозв’язок має такий вигляд:

Митний збір = митна вартість × застосовна ставка мита.

Наприклад, припустімо, що прийнята митна вартість імпорту становить 1 000 грошових одиниць, а умовна ставка мита — 5%. У результаті митний збір становитиме 50 грошових одиниць. Ці цифри наведено лише для ілюстрації; вони не стосуються конкретного товару, юрисдикції або чинного тарифу.

Припустімо, що ціна того самого відправлення за рахунком-фактурою становить 900 одиниць, а додаткові витрати — 100 одиниць, які відповідні правила вимагають включити. Якщо ці витрати ще не включені та не застосовуються інші коригування, митна вартість становитиме 1 000 одиниць. Суть не в тому, що кожне відправлення потребує такого додавання, а в тому, що основу оцінки потрібно узгоджувати з рахунком-фактурою, а не припускати, що вона дорівнює йому.

Цей спрощений розрахунок не враховує інші можливі платежі. Імпортні податки на споживання, акцизи, торговельні заходи та сервісні збори можуть мати окремі правила або бази розрахунку. Деякі мита є фіксованими сумами за одиницю, а не відсотками від вартості, а деякі поєднують обидва підходи.

Практичні перевірки для транскордонної електронної торгівлі

Коли у формі запитується митна розрахункова ціна, перше завдання — встановити, що означає це поле. Корисна операційна перевірка потім пов’язує задекларовану суму з операцією та застосовними вимогами до оцінки.

  1. Підтвердьте країну призначення та інструкції щодо декларації. Визначте митну юрисдикцію та з’ясуйте, чи запитується митна вартість, вартість за рахунком-фактурою або інша сума.
  2. Визначте відповідну операцію. Перевірте покупця, продавця, продаж для експорту та домовленості щодо платежів. Сама лише загальна сума замовлення клієнта може не встановлювати правильну основу оцінки.
  3. Узгодьте рахунок-фактуру та платіжні записи. Перевірте описи товарів, кількість, валюту, знижки та будь-які платежі, здійснені окремо від рахунку-фактури.
  4. Перегляньте можливі коригування. Перевірте пакування, відповідні матеріали, надані покупцем, роялті, комісійні, транспортування та страхування, якщо це доречно. Не враховуйте суму двічі, якщо її вже включено.
  5. Перевірте, чи можна застосувати транзакційну вартість. Відправлення без продажу, наприклад деякі зразки або товари на заміну, може потребувати розгляду іншого методу оцінки. Відсутність продажу не означає нульову вартість.
  6. Застосуйте необхідні правила конвертації валюти. Угода СОТ регулює використання опублікованих обмінних курсів і залишає відповідний момент експорту або імпорту на розсуд положень держав-членів.
  7. Зберігайте підтверджувальні записи. Зберігайте документи та розрахунки, необхідні для пояснення задекларованої вартості, з урахуванням застосовних місцевих вимог щодо зберігання документації.

Операційне позначення продавця — наприклад, подарунок, зразок, заміна або повернення — саме по собі не встановлює митну вартість або право на пільгу. Факти щодо відправлення та процедури юрисдикції імпорту мають оцінюватися окремо.

Поширені непорозуміння

  • «Це просто роздрібна ціна». Внутрішня роздрібна ціна не автоматично є митною вартістю. Основу визначає застосовний метод оцінки.
  • «Безкоштовний товар не має митної вартості». Товар, наданий безоплатно, усе одно може потребувати оцінки. Нульова сума в рахунку-фактурі не вирішує питання оцінки.
  • «Пов’язані компанії не можуть використовувати транзакційну вартість». Відповідно до системи СОТ самі по собі взаємозв’язки не роблять транзакційну вартість неприйнятною. Необхідно враховувати відповідні умови, зокрема те, чи вплинули ці відносини на ціну.
  • «Нижча декларація прийнятна, якщо покупець погоджується». Домовленість між комерційними сторонами не виправдовує вартість, що не відповідає митним правилам.
  • «Митна вартість — це загальна сума, що підлягає сплаті під час імпорту». Це основа оцінки, а не сукупна сума мита, податків, витрат на доставку та зборів за митне оформлення.

Запитання та відповіді

Чи є митна розрахункова ціна тим самим, що й митна вартість?

У контексті розрахунку імпортного мита, що залежить від вартості, її можна розуміти як посилання на митну вартість. Однак у СОТ використовується термін «митна вартість», і значення поля з назвою «митна розрахункова ціна» слід підтвердити за відповідними інструкціями.

Чи включає митна розрахункова ціна доставку?

Це залежить від правил митної оцінки юрисдикції імпорту та від того, чи включені відповідні витрати до ціни. Угода СОТ дозволяє членам визначати порядок врахування визначених транспортних і пов’язаних витрат у межах її системи.

Чи можна використовувати суму рахунку-фактури без коригування?

Це може бути можливим, якщо виконуються умови щодо транзакційної вартості та сума вже відображає необхідні складові оцінки. Однак рахунок-фактуру все одно слід перевірити на предмет необхідних додавань, дозволених виключень і підтверджувальних документів.

Хто вирішує, чи є задекларована вартість прийнятною?

Митний орган оцінює прийнятність відповідно до застосовних правил. Угода СОТ зберігає за митними органами право переконуватися в правдивості або точності заяв, документів і декларацій, поданих для цілей оцінки.

Джерела