Система штрихкодування

Що таке система штрихкодування?

Система штрихкодування, яку також називають barcode system, — це поєднання машиночитаних символів, обладнання для сканування, програмного забезпечення та робочих процедур, що використовуються для ідентифікації об’єктів і запису інформації про них. У логістиці та електронній торгівлі вона пов’язує фізичні товари, місця зберігання, посилки й логістичні одиниці з цифровими записами, щоб можна було фіксувати та перевіряти операції приймання, обліку запасів, виконання замовлень, відправлення та повернення.

Сам штрихкод є лише одним із компонентів. Повна система має визначати, що саме позначає ідентифікатор, створювати або отримувати відповідний символ, правильно зчитувати його та використовувати декодовану інформацію в бізнес-застосунку. Наприклад, сканування товару під час комплектації замовлення може дозволити системі управління складом перевірити, чи відповідає вибраний товар позиції замовлення.

Хоча цей термін походить від символів, утворених паралельними смугами та проміжками, системи штрихкодування також можуть використовувати двовимірні символи, зокрема QR Code і Data Matrix. Вибір відповідного символу залежить від інформації, що кодується, застосовних стандартів, обладнання для сканування та вимог організації-одержувача.

Компоненти системи штрихкодування

Для функціонування системи потрібна узгодженість між фізичними етикетками та цифровими записами. Саме придбання сканерів або друк етикеток не забезпечує такої узгодженості.

• Правила ідентифікації: Вони визначають, що саме ідентифікується: тип товару, окрема серіалізована одиниця, складська комірка або логістична одиниця.
• Штрихкодові символи: Вони містять ідентифікатори або інші дані у машиночитаному форматі. Символогія штрихкоду визначає спосіб представлення цієї інформації.
• Виробництво етикеток або маркування: Символи можуть друкуватися на упаковці, наноситися як етикетки або безпосередньо маркувати придатні поверхні.
• Обладнання для зчитування: Сумісні сканери, камери або мобільні пристрої захоплюють і декодують символи.
• Бізнес-програмне забезпечення та записи: Застосунки інтерпретують декодовану інформацію та пов’язують її з товарами, замовленнями, місцями, відправленнями або іншими записами.
• Робочі процедури: Вони визначають, коли виконувати сканування, як реагувати на невідповідності та як обробляти пошкоджені, дубльовані або невідомі етикетки.

Ці компоненти взаємозалежні. Навіть чітко надрукований символ може спричинити неправильну операцію, якщо його ідентифікатор призначено не тому товару. І навпаки, точна база даних не може компенсувати етикетку, яку наявне обладнання не здатне зчитати.

Як працює система штрихкодування

1. Визначення рівня ідентифікації. Організація визначає, чи потрібно процесу розрізняти тип товару, лот або партію, окремий товар чи одиницю обробки, наприклад палету.
2. Присвоєння або отримання ідентифікатора. Ідентифікатор створюється відповідно до релевантних внутрішніх або зовнішніх правил ідентифікації та пов’язується з бізнес-записом.
3. Кодування інформації. Вибраний формат штрихкоду представляє ідентифікатор і, якщо це підтримується та необхідно, додаткову інформацію, наприклад номер партії або термін придатності.
4. Нанесення символу. Штрихкод розміщується так, щоб його можна було зчитати під час запланованої операції й щоб його не закривали обгортка, згини або інші етикетки.
5. Сканування під час події процесу. Працівник або автоматизований зчитувач захоплює штрихкод під час приймання, розміщення, комплектації, пакування, відправлення або іншої визначеної операції.
6. Перевірка та запис операції. Програмне забезпечення порівнює декодовану інформацію із завданням або очікуваним записом. Воно може прийняти операцію, запросити додаткову інформацію або позначити виняток.

Зчитування штрихкоду та завершення операції — це різні дії. Успішне декодування означає, що обладнання інтерпретувало символ; це не доводить, що товари правильні, очікувана кількість наявна або операцію збережено. Такі перевірки залежать від логіки застосунку та операційних засобів контролю.

Формати штрихкодів, що використовуються в торгівлі та логістиці

Формати штрихкодів зазвичай поділяють на лінійні та двовимірні символи. Ця відмінність описує їхню фізичну структуру, а не бізнес-значення кожного ідентифікатора, який вони можуть містити. Наведені нижче приклади ілюструють усталені формати, а не є вичерпною класифікацією.

Ідентифікатори застосування GS1 вказують значення та формат пов’язаних елементів даних. Вони дають змогу сумісним застосункам розрізняти таку інформацію, як ідентифікатор товару, номер партії або термін придатності. Система, що працює з цими елементами, має правильно інтерпретувати їхню структуру, а не розглядати кожне сканування як невідокремлений рядок символів.

Використання в логістичному процесі

Приймання та запаси

Під час приймання штрихкод може пов’язати товари, що прибули, з очікуваним записом про товар або логістичну одиницю. Залежно від робочого процесу оператори також можуть фіксувати кількість, партії, серійні номери та місця зберігання. Сканування товару не встановлює автоматично кількість отриманих одиниць; кількість потрібно закодувати, ввести, підрахувати або вивести відповідно до визначеного процесу.

Під час розміщення та поповнення запасів сканування як товарів, так і місця призначення може допомогти пов’язати запас зі складською коміркою. Під час інвентаризації ті самі ідентифікатори можна використовувати для порівняння фактично наявного запасу із записаними залишками. Точність результату все одно залежить від правильного підрахунку та послідовного запису операцій.

Комплектація, пакування та відправлення

Під час виконання замовлення програмне забезпечення може порівнювати ідентифікатор відсканованого товару з товаром, зазначеним у замовленні. Під час пакування окрема перевірка може пов’язати вибрані товари з посилкою, що готується. Після цього етикетка перевізника надає ідентифікатори, які використовуються в процесі відправлення.

Не слід вважати ці ідентифікатори взаємозамінними. Штрихкод товару відповідає на інше питання, ніж штрихкод посилки. Посилка може містити кілька товарів, а одне замовлення може бути виконане через кілька посилок. Програмне забезпечення має явно підтримувати ці зв’язки.

Повернення

Процес повернення може використовувати оригінальний штрихкод товару, ідентифікатор посилки або ідентифікатор дозволу на повернення, щоб знайти відповідний запис. Ідентифікація є лише початком: перевірка, оцінка стану, право на відшкодування та рішення про повторне розміщення товару на складі або його утилізацію залишаються окремими діями.

Транскордонні переміщення

У транскордонній електронній торгівлі ідентифікатори можуть допомагати торговельним партнерам пов’язувати фізичні товари з інформацією, якою обмінюються складські, транспортні та комерційні системи. Однак штрихкод сам по собі не визначає допустимість товару для митного оформлення, походження, тарифну класифікацію або порядок оподаткування митом. Ці питання залежать від відповідних товарів, документів, декларацій і законодавчих вимог.

Якщо різні організації сканують одну й ту саму етикетку, для сумісності потрібен не лише придатний для зчитування друк. Партнери мають узгодити схему ідентифікації, синтаксис даних, вимоги до етикетки та електронні записи, пов’язані з ідентифікатором.

Пов’язані терміни та межі ідентифікації

GTIN зазвичай ідентифікує торговельну одиницю на певному рівні упаковки, а не кожен окремий фізичний екземпляр. Для ідентифікації конкретного екземпляра потрібен відповідний ідентифікатор рівня екземпляра або комбінація, наприклад ідентифікатор товару та серійний номер. Так само SSCC ідентифікує логістичну одиницю; він не замінює опис кожного товару, що міститься в цій одиниці.

Практичні перевірки та обмеження

Системи штрихкодування можуть підтримувати послідовну ідентифікацію, але їхня ефективність залежить від управління даними, сумісності обладнання, якості етикеток і проєктування робочого процесу. До корисних перевірок упровадження належать:

• Обсяг ідентифікатора: Визначте, чи представляє кожен код тип товару, окремий товар, місце, посилку або логістичну одиницю. Не призначайте один і той самий ідентифікатор непов’язаним активним записам.
• Сумісність зчитувача: Переконайтеся, що обладнання може зчитувати вибраний символ. Не слід вважати, що обладнання, призначене лише для лінійних штрихкодів, зчитує також двовимірні символи.
• Інтерпретація даних: Перевірте, як програмне забезпечення обробляє початкові нулі, поля змінної довжини, роздільники та структуровані елементи даних.
• Якість друку та розміщення: Перевірте контраст, розміри символу, необхідну вільну зону та видимість на фактичній упаковці.
• Операційна довговічність: Оцініть, чи залишаються етикетки читабельними після очікуваного поводження, стирання, впливу вологи або змін температури.
• Відповідність запису: Переконайтеся, що сканування відкриває або оновлює потрібний запис, зокрема правильний рівень упаковки та одиницю вимірювання.
• Обробка винятків: Визначте, що відбувається, якщо код невідомий, дубльований, нечитаємий або не відповідає завданню.
• Запис подій: Переконайтеся, що операції зберігають відповідний контекст, наприклад операцію, місце та час, а не лише декодований ідентифікатор.

Перевірка штрихкоду та звичайне сканування мають різні цілі. Тест сканера демонструє, що конкретне обладнання може зчитати символ за умов тестування. Формальна перевірка оцінює якість символу відповідно до застосовних критеріїв. Жоден із цих процесів сам по собі не встановлює, що закодований ідентифікатор пов’язаний із правильними фізичними товарами.

Поширені запитання

Чи є система штрихкодування тим самим, що й сканер штрихкодів?

Ні. Сканер — це пристрій для зчитування. Система штрихкодування також включає правила ідентифікації, етикетки або маркування, програмне забезпечення, бізнес-записи та процедури роботи зі сканованою інформацією.

Чи містить штрихкод усю інформацію про товар?

Не обов’язково. Він може містити лише ідентифікатор, який програмне забезпечення використовує для отримання запису. Деякі формати можуть містити додаткові структуровані дані, але доступна інформація залежить від того, що було закодовано.

Чи можна використовувати той самий штрихкод товару як номер відстеження посилки?

Ідентифікатор товару та номер відстеження мають різне призначення. Код товару ідентифікує торговельну одиницю, тоді як ідентифікатор відстеження пов’язаний із записом відстеження відправлення. Система має підтримувати зв’язок між ними, а не вважати їх еквівалентними.

Чи оновлює сканування штрихкоду запаси автоматично?

Лише якщо підключений застосунок налаштований на виконання операції із запасами. Сканування може натомість отримати інформацію, перевірити завдання або запустити обробку винятку без зміни залишків.

Джерела

• GS1: Barcodes — Структури штрихкодів, підтримувані формати та їхня роль в ідентифікації й захопленні даних.
• GS1 General Specifications — Правила ідентифікації, вимоги до застосування штрихкодів, синтаксис даних і міркування щодо якості символів.
• GS1: Global Trade Item Number — Обсяг і призначення ідентифікації торговельних одиниць.
• GS1: Serial Shipping Container Code — Ідентифікація логістичних одиниць в операціях ланцюга постачання.
• GS1 Application Identifiers — Значення та формати структурованих елементів даних, що використовуються в застосунках GS1.